Народження нової книги — завжди знакова подія в житті кожного автора та його читачів. А коли в світ виходить видання, створене людиною, що живе серед нас — ця події набуває ще більшої ваги.
Напередодні 85-річного ювілею Світлани Петрівни Ведмідь, яке відзначається сьогодні, у київському видавництві “Саміт-Книга” побачила світ збірка її віршів під назвою “Спогади”. Авторка присвятила її своїм дітям, онукам та правнукам.
Чудово оздоблене видання вийшло із друку у двох варіантах — звичайному та подарунковому, і невдовзі прикрасить книгозбірні об’єднаних громад нашого краю, зокрема, з’явиться на бібліотечних полицях шкіл та дошкільних закладів. Керівником цього проєкту виступив журналіст і редактор Віктор Гіржов.
В анотації до книги, зокрема, говориться: “Поезія Світлани Ведмідь нагадує її улюблені вишивки: в ній тісно переплелися червоні і чорні нитки — любові та журби — двох головних кольорів людського буття. Разом з тим, віршовані рядки випромінюють щирість, світло й тепло. Авторка вводить читачів у великий і чарівний світ природи, людських взаємин, закликаючи свято оберігати й цінувати все, що робить нас добрішими та щасливішими”.
А це рядки її вірша “Спогади”, який дав назву всій збірці — в них туга за краєм, де народилася, згадка про батьків і друзів, про нелегке дитинство і юність:
Нахилились верби низько над криницею,
П’ють холодну воду матері-землі.
Запалало небо ранніми зірницями,
Нагадало зранену молодість мені.
Тихо шепчуть листям ясені й тополі,
Розцвітають буйно квіти на вікні.
Жито і пшениця колосяться в полі…
Та приходять в душу спогади сумні.
Бачу рідну хату білу під горою,
У дворі криницю з чистою водою.
Бачу кущ калини у веснянім цвіті
І свою матусю найдорожчу в світі.
Там мої стежини, там мої дороги,
Друзі із дитинства, добрі вчителі.
Ніби оживають батьківські пороги…
Сниться наймиліше місце на Землі.
Буду пам’ятати рідний край до скону,
І голодну хату, і холодну школу,
І сади вишневі, у гнізді лелеку…
Все летять до мене спогади здалека.
У збірці є твори про природу, громадянська лірика, вірш присвячений Лохвиці, яка стала для авторки рідною, рядки присвячені загиблому герою Максиму Хітайлову з Вирішального та всім захисникам України, що полягли, захищаючи рідну землю. З особливим теплом поетеса творить вірші, присвячені дітям.
Джерело: Лохвиця News
0 Коментарів:
Дописати коментар